Соковитий, стиглий, з характерним запахом кисло-солодкий помідор увібрав в себе тепло, сонячну енергію запашного літа. У розпал сезону його їдять сирим, злегка посипати сіллю або цукром, додають в салати з усякою сезонної зеленню. На швидку руку готують різноманітні бутерброди, канапе з баклажаном і часником, яєчню.

Ось тільки уявіть: в глибокій сковороді розігрівається оливкова олія, благоухая тонким ароматом; дрібно порубаний лук і часник смажаться в ньому кілька хвилин до золотистого кольору. Потім до них відправляються яскравий болгарський перець соломкою і нарізаний шматочками помідор. Через 5-7 хвилин, посолити і поперчити, можна забивати яйця по одному і томити під кришкою ще трохи. Подають з підсушеної питою. Так приблизно готується ізраїльська шакшука.

Страви з помідорами виглядають барвисто і апетитно. Згадайте соус знизу і червоні кружечки поверх будь-якої піци. Дуже до речі томати в бургери, а в гарячі закуски і поготів. Чудовий присмак йде до овочів, рису, картоплі, пасті, локшині. А також до телятини, свинини, птиці та риби.

Знамениті італійський томатний соус і кетчуп, в основі яких помідори, рецепти страв покращують, недоліки приховують, а гідності підкреслюють.

У меню нашого ресторану ви напевно знайдете улюблене блюдо з помідорів, кожне з яких - сама досконалість, будь то гуляш, суп Том ям кунг, тальятелле з куркою, спагетті з болонез etc.

Дивно, як швидко сучасні люди полюбили ці м'ясисті плоди за короткий термін, як охоче використовують рецепти страв з помідорів. Адже довго не могли визначитися, чи їстівні вони. В кінці 18 століття деякі наївні диваки навіть намагалися труїти ворогів, щиро вважаючи, що маленькі червоненькі помідорчики на тарілочці - чиста отрута.

Індіанці, на чиїй землі спочатку жило вічнозелене багаторічна рослина, звичайно ж знали ще за п'ятсот років до нашої ери, як його правильно вживати. Конкістадори привезли його в Іспанію і поширили по всьому світу. Італійці назвали новинку pomo d'oro, в перекладі «золоте яблуко». Французи, напевно, трохи не розчули і перевели як pomo d'amore ( «яблуко любові»). Австрійці, швейцарці впевнені, що це справжнісіньке «райське яблучко».

У Росії як тільки не обзивали ягоду, поки вирощували на підвіконнях та в оранжереях як декоративна квітка. «Скажені ягоди», «гріховні плоди», «псинки» - просто російські готувати їх не вміли! Зате навчилися за останні двісті років їсти і ростити. На Волзі у Самарській області влаштовують щорічний помідорний свято в Сизрані. Місцеві жителі готують страви з «помідор». Так ласкаво вони говорять - «помідора», в жіночому роді.

Втім, індіанський «туматль» заслуговує ніжного ставлення, оскільки виявився не тільки смачним, але і надзвичайно корисним продуктом. Він зміцнює імунітет; хороший проти старіння; в складі є речовина, яка в організмі людини перетворюється в серотонін (відомий як «гормон щастя») - найпотужніший антидепресант і стимулятор настрою.