Новости
20 Августа, 2014 року, 12:30
7166
Після того, як Олександр Турчинов підписав указ про створення національної операційної системи, в українському IT-співтоваристві не вщухають суперечки і дискусії. Думки розділилися - частина державних діячів запропонувала розробити систему з нуля, інші радять взяти систему з відкритим кодом і адаптувати її під потреби держави. IT-фахівці не поспішають підтримувати жоден з варіантів, багато з них пропонують просто поставити надійний захист від витоку інформації на існуючі ОС. AIN.UA вирішив з'ясувати, чи існують операційні системи, розроблені в Україні і наскільки реально їх використовувати в повсякденному житті.
В процесі пошуку з'ясувалося, що знайти серед програм з відкритим кодом чисто українські розробки практично неможливо. Це пов'язано з тим, що «вільний» софт розробляється програмістами з усього світу і оцінити внесок в його створення якоїсь конкретної країни дуже складно. Тому ми вирішили відшукати локалізовану під українських користувачів збірку на основі Linux. Основним критерієм при виборі збірки була її актуальність і наявність регулярних оновлень.
Виявилося, що українських збірок операційних систем не так вже й багато. Попит на «кастомниє» системи в держорганах і приватних структурах - невеликий, тому їх розробкою як правило займаються ентузіасти у вільний від основної роботи час. В інтернеті знайшлося п'ять щодо відомих дистрибутивів.
- Ubuntu Install Box - операційна система, заснована на Ubuntu. Спочатку її творці хотіли створити дистрибутив з великою кількістю встановленого програмного забезпечення і забезпечити повну локалізацію на українську та російську мови. Зі складу оригінального дистрибутива при цьому нічого не віддалялося. Підтримка та оновлення проекту закінчилася в 2011 році.
- DeepStyle Linux - ще один український дистрибутив, який представляє собою русифікований і українізований (включаючи man'и) Slackware. Остання новина проекту датується серпнем 2013 року.
- Grusha Linux - український дистрибутив, розроблявся до 2010 року на базі Linux Mint і Ubuntu.
- MyLinux - українська збірка на базі RedHat Linux. Примітно, що компанія у свій час намагалася продавати свої збірки через інтернет. Остання новина на сайті датована 2007 роком.
- UaLinux - українська збірка на базі Ubuntu. Компанія-творець збірки, займається розробкою, постачанням та використанням ПЗ на базі Linux серед представників малого та середнього бізнесу в Україні. Крім того, цим дистрибутивом користується відділ по боротьбі з кіберзлочинністю при МВС.
Для тестування ми вирішили взяти саме останню збірку . Крім останніх оновлень, там був в наявності власний репозиторій, що містить близько 1000 програм і оновлень для Ubuntu. Крім того, UaLinux до недавнього займався не тільки складанням дистрибутива, але і його українською локалізацією. На відміну від звичайного перекладу, мовна локалізація має на увазі переклад та культурну адаптацію продукту до особливостей певної країни. На додаток до перекладу, процес локалізації може включати адаптацію зображень, символів валют, формату дат, адрес і номерів телефону, вибір кольорів багатьох інших деталей.
Збірка була встановлена на ноутбук HP 450 з процесором Intel Core i5-3230M (2.6 ГГц), 4 Гб оперативної пам'яті, двома відеоадаптерами Intel HD Graphics 4000 і AMD Radeon HD 8750M і жорстким диском на 750 Гб. Комп'ютер передбачалося використовувати для роботи в інтернеті, з офісними пакетами, прослуховування музики, перегляду фільмів, спілкування в Skype і завантаження торрентів. Стаття не претендує на всеосяжність - ми перевіряли роботу тільки тих програм, які потрібні для щоденної журналістської роботи. Тестування системи проводилося «просунутим користувачем» з річним досвідом роботи в Linux-подібних системах. Що ж з цього вийшло?
Початок роботи
Візуально, Ubuntu з робочим столом Cinnamon виглядає дуже симпатично. На відміну від Windows, після установки системи на комп'ютері вже є майже весь необхідний для початку роботи софт. Це офісний пакет Libre office, торрент-клієнт Transmission, програма для перегляду PDF-файлів, графічний редактор, клієнт для обміну повідомленнями Empathy, браузер Mozilla Firefox і інші програми. Пізніше на комп'ютер були доустановлен браузер Chrome, автоматичний перемикач розкладки клавіатури xNeur, графічні редактори Inkscape і Pinta, редактор скріншотів Shutter і Skype.
У збірці повністю український інтерфейс - після установки на очі відразу трапляються трохи незвичні, але в той же час рідні написи «Скасуваті», «Зніщіті», «Допомога», «Центр програмного забезпечення» і так далі.
Програми, які ми використовували
У щоденної роботи ми використовували браузер Google Chrome, офісний пакет Libre Office, програму для скріншотів Shutter і графічний редактор Pinta. Текстовий редактор Libre Office зовні дуже нагадує Microsoft Word і особливої різниці між ними ми не помітили. LibreOffice Writer підтримує всі популярні розширення, вміє працювати з * .docx і дублює всі головні функції Word - автоматичне збереження, граматичний редактор і багато іншого
Графічний редактор Pinta є практично повним аналогом Paint.net і призначений для базової роботи з графічними файлами. Тут є всі необхідні функції - змінити розмір, обрізати, змінити яскравість \ контрастність.
Браузери в UaLinux аналогічні тим, що в Windows, єдиним помітним незручністю стала відсутність настільної версії Google Drive для Linux. Що стосується програми для скріншотів Shutter і torrent-клієнта Transmission, то якихось особливостей, гідних опису ми там не знайшли. Працює і добре.
Що сподобалось
В першу чергу сподобалося відсутність рекламних і нав'язливих програм, які постійно норовлять встановити плагіни від «Яндекса», Mail.ru і т.п. У «недружньою» середовищі вони просто не запускаються, до того ж в open-source-програмах такий спосіб заробітку, м'яко кажучи, не вітається. Установка програм також значно зручніше, ніж в Windows - не потрібно шукати, де її можна скачати безкоштовно, або crack до свіжої версії. Для установки нового софта досить зайти в репозиторій і серед кілька тисяч варіантів вибрати найбільш підходящий. Аналогічна ситуація і з вірусами - зловредів, написані під Windows в Linux-подібних системах не працюють в принципі.
Правда, через два тижні склалося враження, що програмне забезпечення для Windows якісніше і існує в більшому асортименті. Крім того, настройка софта рішення проблем з ОС в Windows займає менше часу і не вимагає такої кількості спеціальних знань.
Що не сподобалося
В ході роботи з Ubuntu ми помітили ряд досить серйозних недоліків. Першим помітним багом стала відсутність голосового зв'язку в Skype. Замість моделі звукової карти в настройках Skype відображалася напис Virtual Device. Судячи з інтернет-відгуками це сталося через те, що Skype перестав підтримувати стандарт ALSA. Установка рекомендованого в інтернеті пакета PulseAudio не допомогла.
Другим не найприємнішим сюрпризом стали постійні збої аналога Punto Switcher для Ubuntu під назвою xNeur. Програма, яка теоретично повинна була перемикати розкладки клавіатури, в браузері Google Chrome дублювала всі натискання клавіш. В результат замість тексту «Hello, world» виходило щось на зразок «HHeelllloo ,, wwoorrlldd». на форумах «Убунтоводов» це пояснюється конфліктом додатків, які одночасно намагаються перехоплювати текст для введення. В якості простого вирішення проблеми нам порадили знести рідну систему введення для Ubuntu - iBus, але це знову ж таки не вирішило проблеми.
Третій неприємний момент - це так званий плагін Google Custom Search, який примусово вбудовується в усі браузери і вбиває всі пошукові можливості Google. За словами одного з творців збірки UaLinux Володимира Попова, установка цього плагіна в браузери користувачів приносить дохід і дозволяє оплачувати вартість оренди серверів і оновлювати репозиторії. При пошуку через адресний рядок Google видає таку картинку:
Щоб повернутися до звичного пошуку, нам довелося переустановити браузер і замінити репозиторій UaLinux на рідній «убунтовскій».
Остання і головна проблема - це відчутне зниження швидкодії в порівнянні з Windows. Система регулярно зависала при перегляді онлайн-відео або відкритті понад 15 вікон браузера. Кількість денних перезавантажень доходило до 15-20 разів, що відчутно впливало на продуктивність роботи. Можливо, проблем було пов'язана з некоректним перемиканням між інтегрованим і дискретним відеоадаптерами, але перевстановлення драйверів з open-source на пропрієтарні нічого не дала.
Тестовий період завершився несподівано. Після запису завантажувального «флешки» з Windows комп'ютер навідріз відмовився завантажуватися, посилаючись на відсутність системного диска. Останній «скріншот» системи зроблений за допомогою мобільного телефону.
висновки
Як і у кожної операційної системи або збірки, у UaLinux є свої переваги і недоліки, які описані вище. Що стосується використання системи в державних структурах - в умовах хронічної комп'ютерної неграмотності чиновників, чи вони відчують різницю між офісними додатками або стартовим меню. Але це спрацює лише за умови грамотних системних адміністраторів, які зможуть налаштувати систему, виставити призначені для користувача права і оперативно вирішувати проблеми з виникаючими неполадками і оновленнями системи. Чи не IT-фахівцям користуватися системою на належному рівні буде непросто.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити нам.
Що ж з цього вийшло?Помітили помилку?